Реформа у стоматології – це проблема, яка не вирішується вольовим рішенням управління охорони здоров’я з подачі міської ради. Змінювати систему фінансування комунальних стоматологічних поліклінік УОЗ розпочало з 2010 року, але ніколи глибокого аналізу по цьому питанню не проводилось. Були пропозиції переходити на госпрозрахунок. Але після обговорення в колективах поліклінік та аналізу економічної доцільності (чи зможуть комунальні стоматологічні поліклініки існувати в умовах госпрозрахунку?), рішенням суду першої та другої інстанції було доведено, що переведення стоматологічних поліклінік на госпрозрахунок є незаконним і економічно невигідним для колективів поліклінік, оскільки поведе за собою скорочення половини чисельності працівників, а також неспроможність надавати стоматологічну допомогу на належному, сучасному рівні.

Причина в тому, що ми  не зможемо заробити стільки коштів, щоб вистачило на зарплату, енергоносії і, головне, на сучасні пломбу вальні матеріали, медобладнання, спецінструментарій для проведення ендодонтії та матеріали для ендопломбування та ін.

Перехід на спецкошти залишить тільки статус неприбутковості і приведе до великих скорочень працівників поліклініки. Окрім того, ті кошти, що пропонує УОЗ на санацію декретованої групи населення (пенсіонери та діти Залізничного району  –  майже 70 тис. осіб), не зможуть покрити вартість затрат на сучасні матеріали, а  це значить, що людина, яка пропрацювала до пенсії чи інвалідності, а також дитяче населення  будуть отримувати першу стоматологічну допомогу, або лікування на рівні 60-х, 70-х років.

Ситуація у поліклініках на теперішній час є катастрофічною. На 2017 рік фінансування на зарплату і усі поточні видатки зменшили у 10 разів. Але при тому:

-не платити зарплату не можна;

-скорочувати штати не можна (для скорочення теж потрібні кошти на виплату компенсацій);

-при варіанті переходу на спецкошти також потрібні кошти (і час, якого не дали).

Невиплата зарплати веде за собою як штрафні санкції, так і притягнення до адміністративної відповідальності головних лікарів.

На запитання: «Як поліклініки працювали до цього часу?» Відповідь коротка: «За рахунок лікарів»

Все почалося з 1991 року, коли стоматологічні поліклініки майже перестали отримувати кошти на матеріали, інструменти, обладнання. А зараз взагалі держава на одного пацієнта виділяє 96 копійок !!!

Тому, кожен лікар, маючи дах над головою, державне забезпечення енергоносіїв і зарплати, забезпечував себе сам, беручи кошти в межах вартості матеріалів, інструментів, розхідних матеріалів з пацієнтів. Ці ціни в рази менші ніж у приватних клініках, кабінетах. Окрім того, на плечі лікарів лягає навантаження по утриманню самої будівлі поліклініки (ремонти, реконструкція кабінетів, меблі, м’який інвентар, мед установки, тощо).

Звичайно ж, за мізерні зарплати лікарів, покрити такі фінансові затрати неможливо.

Варто зазначити, що  ціни на сучасні матеріали в рази перевищують всі статті кошторису.

Потрібно було б спочатку подумати і порахувати, чи потрібно взагалі щось міняти?!

До речі, надання допомоги декретованій групі проводиться безкоштовно, за винятком доброї волі пацієнтів віддячити лікарю.